В Національному музеї історії України відкриється виставка «На зв’язку!», що присвячена розвитку технологій зв’язку та тому, як вони впливали на життя мешканців України та світу з кінця 18-го й до початку 21 століття.
Сучасні засоби зв’язку дають змогу користувачам миттєво зв’язуватися з абонентами у будь-якому куточку світу, купувати речі чи продукти на відстані, сплачувати рахунки, переказувати кошти, віддалено працювати, навчатися, ділитися інформацією з мільйонними аудиторіями на різних континентах. Ми вже до цього звикли і вважаємо нормою, однак так було не завжди.
Історія появи нових засобів зв’язку була сповнена вражаючих винаходів, за якими завжди стояли талановиті люди – вчені та винахідники з усього світу.
В експозиції представлені старовинні листи, листівки, радіоприймачі, телефони від початку 20 ст. й до наших днів, обладнання перших телефонних станцій, телеграфні апарати 19 століття, таксофон, що стояв у Києві на Подолі у 1990-х роках, одні з перших комп’ютерів та багато іншого. Крім того можна буде почути переговори по російській рації Р-168, що була знята військовими з російської командно-штабної машини, знищеної у боях під Києвом у 2022 році.
В межах проекту діє інтерактивна локація «кабінет Стіва Джобса», де можна сфотографуватись за столом відомого винахідника.
Ретроспектива та український слід
Кураторка виставки – завідувачка відділу новітньої історії України Альона Якубець розповідає HiTech Expert, що перед організаторами стояла задача показати розвиток зв’язку в Україні та світі за останні 200 років. А також показати, як розвиток телекомунікацій потягнув за собою й інші сфери життя. Наприклад, поява радіо сприяла появі ЗМІ, а телеграфа – переказам грошей.
“Та й сучасний смартфон – не лише засіб для переговорів, це й бібліотека, це й кінотеатр, і фотостудія, і відеостудія. Тут ми і гроші переказуємо, і це й наш паспорт останнім часом. І все що завгодно. Засоби зв’язку поширилися в усі сфери нашого життя, і ми навіть не уявляємо, як можна без цього обходитися”, – зазначає Якубець.
За її словами, найбурхливіший розвиток зв’язку припав на другу половину ХХ сторіччя. Спочатку у 1969 році у США почалася військова розробка ARPAnet, що врешті решт призвела до створення Інтернету. У 1977 році з’явилися перші серійні персональні комп’ютери Apple II. Після цього розпочався етап бурхливого розвитку Інтернет. Спочатку через мережу передавались текстові повідомлення, а вже у 1993 році у Європейському центрі ядерних досліджень (CERN) була розроблена можливість передавати в Інтернет кольорову графіку, фотографії, відеоролики. Саме тоді з’явився той Інтернет, який ми знаємо сьогодні. З 1998 році, коли з’явився Google, це по суті стало освітньою платформою. В Інтернеті поступово стало можливим знайти будь-яку інформацію. А з 2004 року почався розвиток соціальних мереж.
“Переважна більшість експонатів належать Історичному музею. Деякі з них взагалі виставляються вперше. Так, телеграфний апарат раніше виставлявся у залі про українську революцію. По ньому передавали інформацію, у тому числі про зречення імператора Миколи ІІ, про події на фронті під час І світової війни”, – каже кураторка виставки.
Важливість зв’язку
Молодший лейтенант Павло Нетьосов, Національний університет оборони України, зазначає: «У нас є таке гасло: «Без зв’язку немає управління, а без управління немає перемоги». Тому зв’язок дуже важливий, він забезпечує боєздатність солдата на полі бою».
За час війни усі відчули наскільки важливий зв’язок, і легше переживали відсутність електрики. Оператори намагалися забезпечити енергонезалежний інтернет і зв’язок. Про це розповіла Олена Шрамко, заступниця генерального директора з корпоративних комунікацій Укртелеком.
“Нам вдалося знайти цей таксофон, і колеги, які його доставляли на виставку, відновлювали зв’язок у Бучі. І досі тисячі співробітників намагаються тримати зв’язок у дуже складній ситуації на деокупованих територіях. І щойно туди заходять ЗСУ, потім ідуть наші зв’язківці відновлювати мережу, – каже Шрамко.
За її словами, тут є й історичні експонати, і сучасніші. Тут є багато того, що було у кожного.
“Я працювала з 90-х років журналістом, у таких кабінках дуже часто брала інтерв’ю. Я приведу свого сина і покажу, що ось тут можна було працювати. Це був фактично маленький офіс для тебе. І дуже важливо побачити, як ми перейшли від складних громіздких до дуже маленьких, але функціональних апаратів”, – згадує Олена.
«У нас є таке гасло: «Без зв’язку немає управління, а без управління немає перемоги». Тому зв’язок дуже важливий, він забезпечує боєздатність солдата на полі бою».
Яблука від Apple
Комп’ютер Мак надала компанія Yabluka. І вони ж надали iPhone 6 та створили кабінет Стіва Джобса.
“Це розробники перших ПК та айфонів. І це людина, яка багато зробила для розвитку зв’язку у ХХ – на початку ХХІ століття. Тим більше що Джобс працював у команді зі Стівом Возняком, який має українське коріння. Його батько родом з Буковини. І він асоціює себе з Україною і приїжджав сюди. Та й перший мобільний телефон Motorola був розроблений у 1973 році американцем українського походження Мартіном Купером. Його батьки виїхали з України під час революції”, – каже Альона Якубець.
Представниця компанії Yabluka розповіла про те, що телефони Apple зробили великий стрибок з 2007 року.
“Якщо ми подивимося на айфони, не можна сказати, що вони дуже сильно один від одного відрізняються. Суть їх одна – щоб дати якісний зв’язок і комфортне користування. Але з часом змінюється дизайн, додаються нові можливості, які потрібні людині у сучасному світі. І завдяки цьому ми дивимося на минуле і можемо спрогнозувати те, що буде популярним у майбутньому”, – додає вона.
Виставка триватиме до кінця 2023 року з можливим продовженням. Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 100 грн, для школярів/студентів/пенсіонерів – 50 грн.
© Фото Германа Богапова
⚡️ТГ-канал Зв'язок: секрети телефонів, приховані деталі тарифів на інтернет та зв'язокДивіться огляди:
- PATRIOT Viper Gaming VXD – кишеня для SSD з підсвіткою
- Датчик Ajax LeaksProtect повідомить про підтоплення
- OPPO A18 має великий дисплей та подвійну камеру
