“Юнона” наближається до супутника Юпітера Іо

Коли в неділю, 30 липня, місія НАСА «Юнона» пролетить повз вогненний супутник Юпітера Іо, космічний корабель наблизиться до нього на максимальну відстань усього 22 000 кілометрів.

Очікується, що дані, зібрані побудованим в Італії апаратом JIRAM (Jovian InfraRed Auroral Mapper) та іншими науковими інструментами, нададуть величезну кількість інформації про сотні вулканів, що вивергаються, виливаючи розплавлену лаву та сірчані гази по всьому украшеному вулканом Місяцю.

«Хоча JIRAM був розроблений для спостереження за полярним сяйвом Юпітера, його здатність ідентифікувати джерела тепла виявляється незамінною в нашому пошуку активних вулканів на Іо», — сказав головний дослідник Juno Скотт Болтон з Південно-Західного науково-дослідного інституту в Сан-Антоніо.

За його словами при кожному наближенні JIRAM та інші прилади на борту Юнони додають нові дані до бібліотеки про цей супутник, що дозволяє вченим не тільки краще розрізняти особливості поверхні, але й розуміти, як вони змінюються з часом.

Гарячі точки Іо

Трохи більший за наш Місяць, Іо — це світ у постійних муках. Гравітаційно тягне не тільки найбільша планета Сонячної системи, але й галілейські брати й сестри Іо – Європа та найбільший супутник Сонячної системи Ганімед. У результаті Іо постійно розтягується та стискається, дії пов’язані зі створенням лави, яка вивергається з його численних вулканів.

Під час останнього прольоту Юнони повз Іо, який відбувся 16 травня, камера JunoCam зробила знімок з відстані 35 600 кілометрів, на якому видно пляму в області Волунда біля екватора. Для планетологів подібні плями викликають дим.

«Коли я порівняв це із зображеннями у видимому світлі тієї самої області, зробленими під час прольотів Galileo і New Horizons (у 1999 і 2007 роках), я був схвильований, побачивши зміни у Волунді, де поле потоку лави розширилося на захід і ще один вулкан на північ від Волунда, його оточували потоки свіжої лави», — сказав Джейсон Перрі з Операційного центру HiRISE університету Арізони в Тусоні.

За його словами, Іо відомий своєю надзвичайною вулканічною активністю, і через 16 років вченому знову приємно побачити ці зміни зблизька.

Під час того самого проходу 16 травня JIRAM знайшов власну димлячу рушницю. Створена Італійським космічним агентством Agenzia Spaziale Italiana, інфрачервона фотокамера змогла зафіксувати Локі Патера шириною 202 кілометри, найбільшу вулканічну западину на Іо. Дані JIRAM показують, що це може бути діючим вулканом, менш ніж 10 кілометрів на піксель. Команда сподівається на інший вигляд із наступним прольотом.

«Дані показують, що лава може вириватися на поверхню в північно-західній частині та створювати лавове озеро на півдні та сході”, — сказав Алессандро Мура, співдослідник з Національного інституту астрофізики в Римі.

На його думку, ці та інші зібрані дані, у тому числі під час майбутніх обльотів, будуть вирішальними для розуміння типу вулканізму, який відбувається на Іо.