Децентралізація врятувала український інтернет під час війни

Збитки телекомунікаційного ринку в Україні за рік повномасштабної війни склали $2,3 млрд (за оцінкою Світового банку). Як відновлюється інфраструктура України, обговорили лідери телекомунікаційних компаній, представники уряду та західних партнерів під час конференції «Україна: стійкість зв’язку та інтернету під час війни» у Києві.

Подію провели ГО «Інтерньюз-Україна» та канадська технологічна організація eQualitie за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та Держспецзв’язку.

Як держава захистила зв’язок

Запуск національного роумінгу 7 березня 2022-го став першим результатом злагодженої реакції на повномасштабне вторгнення. Членкиня Національної комісії з електронних комунікацій Вікторія Трощенко вважає, що це забезпечило безперервний звʼязок в умовах бойових дій та перебоїв з електропостачанням. Крім того, збільшили місткість мереж — насамперед в областях зі значним напливом переселенців.

“Також вдалося зменшити вартість міжнародного роумінгу — ним користуються понад 4 млн громадян», — каже вона.

Державно-приватне партнерство довело свою ефективність, а уряд швидко ухвалював рішення щодо стійкості зв’язку у перші тижні повномасштабного вторгнення.

Серед найбільш помітних ухвалених рішень, що стосувалися роботи телекомунікаційної галузі:

• скасування плати для провайдерів та операторів за доступ до елементів інфраструктури об’єктів електроенергетики (економія – 800 млн грн);
• надання операторам мобільного зв’язку вільних частот, щоб збільшити місткість мереж;
• тестування якості мереж;
• відтермінування закінчення дії ліцензії для телекомунікаційних компаній;
• взаємодія між урядом і приватним сектором щодо доставлення обладнання для операторів і провайдерів з-за кордону;
• погодження проходження блокпостів у комендантський час для співробітників телекомунікаційних компаній для ремонту мереж.

Також у перші місяці повномасштабної війни співпраця між урядом і приватним сектором дозволила:

• забезпечити Wi-Fi в укриттях для 3000 закладів освіти;
• спростити доступ Starlink для користувачів.

Протидія масштабним кібератакам

Повномасштабне вторгнення Росії супроводжували масштабні кібератаки. 2020-го Служба безпеки України фіксувала 800 кібератак, у 2021-му — 1400, то вже з 24 лютого 2022-го зафіксовано 5500 атак. Про це розповів співробітник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Ігор Черняк.

Врятувала український інтернет децентралізація – переконані в Апараті РНБО.

Заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки, керівник управління інформаційної безпеки профільної служби Володимир Звєрєв вважає, що завдяки ефективній взаємодії та своєчасному прийняттю рішень РНБО України та Національного координаційного центру кібербезпеки країна не лише вистояла, а й здобула перевагу в інформаційному та кіберпросторі.

Заступник керівника служби з питань інформаційної безпеки та кібербезпеки, керівник управління інформаційної безпеки профільної служби Володимир Звєрєв

“Держава, критична інфраструктура та бізнес виступили єдиним фронтом. І саме це стало ключовим і вирішальним у нашій боротьбі”, — наголосив він.

Також були виявлені автономні системи, що поширювали небезпечний контент агресора. Директор Департаменту електронних комунікацій Держспецзв’язку Сергій Пономарьов підкреслює:

«Оператори заблокували понад 660 автономних систем і майже 121 тис. IP-адрес, з яких здійснювалася пропаганда».

Зв’язок під час війни: уроки

Багато компаній підготувалися до можливої повномасштабної війни: зробили необхідні запаси, закупили генератори й подбали про свою команду.

Керівник департаменту управління технологіями та забезпечення контролю lifecell Юрій Задоя розповів, що один із важливих уроків – не тримати те, що важливо, на лінії вогню. Обладнання з дата-центрів в Харкові й Дніпрі оператор переніс до інших регіонів ще до початку повномасштабного вторгнення.

“Інший урок — треба берегти людей та загалом екосистему галузі: від маленьких до великих провайдерів. У складні часи це підвищує стійкість системи», — додав він.

У свою чергу DataGroup/Volia реалізувала усього за 3 місяці план дворічної модернізації ділянок магістральної мережі. Про це сказав генеральний директор компанії Михайло Шелемба:

“Ми вистояли, бо стали єдиними. Кризова ситуація повністю прибрала поняття конкуренції».

Ключові ризики

Директор магістрального провайдера Атраком Олександр Савчук описав ключові ризики, з якими зіштовхнувся провайдер:

• мобілізація співробітників, які забезпечують стійкість зв’язку;
• фізична безпека співробітників;
• відсутність зв’язку та пошкоджені магістральні лінії. Рішення — забезпечили своїх співробітників супутниковим зв’язком і Starlink;
• руйнування ланцюгів постачання обладнання та матеріалів;
• очікування, що перестане працювати банківська система. Рішення — проводили завчасні платежі;
• перебої з постачанням пального: великі дистанції для автомобілів для ремонту магістралей;
• пересування людей територією, перепустки у комендантську годину;
• енергетичний блекаут.

Досвід двомісячної окупації Краматорська у 2014-му допоміг місцевому провайдеру Еліт-Лайн підготуватися до повномасштабного вторгнення. За словами директора компанії Миколи Кучерука, новими викликами в роботі компанії є мінування територій, пошкодження понад 100 км оптичних кабелів, втома працівників, падіння доходів від абонплат на 40–70% та блокування вебресурсів через західні санкції — іноді IP-адреси Краматорська розпізнаються як такі, що розміщені на окупованій території.

Зв’язок і комунікації на тимчасово окупованих і звільнених територіях

Від початку повномасштабного вторгнення більшість каналів на окупованих територіях розкодували свій сигнал. За даними заступника Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олега Черниша, на цих територіях залишилося 283 ліцензіатів, а близько 47 супутникових мовників тимчасово зупинили мовлення.

На окупованих територіях працює російський інтернет, а весь зв’язок проходить через РФ. Інструменти, які допоможуть відновити зв’язок із цими територіями, представив засновник канадської технологічної організації eQualitie Дмитро Вітальєв:

• Dcomms — альтернативна платформа для онлайн-комунікації, якщо доступ до інтернету обмежений.
• Ceno — перший у світі мобільний браузер, який обходить сучасні методи онлайн-цензури.
• Ouinet — набір програмних засобів, які надають доступ до вебресурсів в умовах ненадійного чи недоступного інтернету.

На деокупованих територіях оператори відновили понад 1700 базових станцій, мешканці понад 500 населених пунктів знову на зв’язку, працює 91% мобільних мереж — запевнив директор Департаменту з розвитку мобільного зв’язку Мінцифри Станіслав Прибитько. Парламент України прийняв Закон № 2078-ІХ, завдяки якому вежі мобільного зв’язку можна будувати простіше і швидше.

Потреби телекомунікаційної галузі

Вкрадене Росією обладнання й телекомунікаційні ресурси, блекаути, відключення користувачів від українських провайдерів на окупованих територіях і примусове підключення до російських — найбільші проблеми для галузі на думку співвласника інтернет-провайдера «Вінер Телеком» Максима Смілянця.

«Щодня в Херсонській області лише на відновлення пошкоджених систем та обладнання йдуть 350 тис. грн», — додав він.

Кошти для відновлення територій потрібні постійно. Хоча в частково зруйнованих населених пунктах більшість місцевих жителів виїхали й абонентів лишилося мало, інтернет і звʼязок там мають працювати повною мірою. Про це говорить директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик:

“На деокупованих територіях Міністерство планує запустити проєкт «Універсальна послуга для інтернету».

Це допоможе громадянам, що не мають змоги сплачувати за послуги, отримати від держави кошти на оплату послуг звʼязку. Громадяни зможуть самостійно обрати найзручнішого для себе провайдера й сплачувати за його послуги.

Директорка Телекомунікаційної палати України Марина Пригорницька підсумувала механізми, які можуть допомогти галузі відновитися:

• законодавча допомога, як-от розроблення методики визначення збитків і процедури компенсацій витрат;
• адміністративна допомога — першочергове відновлення електроживлення та розмінування обʼєктів, на яких розміщені телекомунікаційні вузли, спецперепустки для працівників телекомпаній з аварійно-ремонтних робіт, бронювання керівництва та ключових працівників підприємств електронних комунікацій;
• фінансова допомога — безоплатне забезпечення операторів та провайдерів обладнанням і кабельною продукцією коштом фондів і внесків, забезпечення деокупованих територій терміналами Starlink та отримання безвідсоткових кредитів, щоб оперативно відновити звʼязок у звільнених регіонах і зонах активних бойових дій.

Підтримка

Одним із найбільших міжнародних партнерів, який посилив захист України від кіберзагроз, стала Канада. Під час блекаутів вона допомогла Україні закупити акумулятори, щоб зберегти роботу оптичних мереж. Канада прибрала преференційні тарифи для товарів із Росії та Білорусі, а збережені кошти передає Україні для відбудови енергетичних мереж. Про це сказала Посол Канади в Україні Лариса Галадза.

Захід проводився в межах проєкту «Цифрова екстрена підтримка громадянського суспільства в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (GAC), Міністерства цифрової трансформації та Держспецзв’язку.

Подія відбулася також за сприяння профільних організацій та спільнот: Асоціації правовласників та постачальників контенту (АППК), Асоціації «Телекомунікаційна Палата України» (ТелПУ), Інтернет Асоціації України (ІнАУ), ТОВ «Хостмайстер».

© Фото Германа Богапова