Американські заклади вищої освіти вивчають не лише можливість за допомогою ММР в майбутньому живити будівлі, зокрема і корпуси вишів та науково-дослідницьких центрів, але й потенційне заміщення «малими» атомними електростанціями вугільних та газових енергетичних потужностей, які спричиняють зміну клімату.
Калеб Брукс, професор ядерної інженерії в Університеті Іллінойсу, зазначає, що університет сподівається розвинути технологію ММР як частину майбутнього чистої енергії. Заклад планує подати заявку на отримання дозволу на будівництво високотемпературного газоохолоджуваного реактора, розробленого Ultra Safe Nuclear Corporation, і має на меті почати його експлуатацію на початку 2028 року.
Якопо Буонгіорно, професор ядерної науки та інженерії в Массачусетському технологічному інституті, вважає, що мікрореактори будуть «трансформаційними», тому що їх можна будувати на заводах і за принципом «підключи і працюй» запускати на місці.
«Це те, що ми хочемо бачити: ядерну енергію за запитом як продукт, а не як великий мегапроєкт», – каже він.