Вебб виявив надзвичайно малий астероїд між Марсом і Юпітером

Раніше невідомий 100–200-метровий астероїд — розміром приблизно з римський Колізей — був виявлений міжнародною групою європейських астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба.

Несподівана знахідка

Їхній проект використовував дані калібрування інструменту середнього інфрачервоного випромінювання (MIRI), за допомогою якого команда випадково виявила астероїд. Ймовірно, цей об’єкт є найменшим із тих, що спостерігав Вебб, і може бути прикладом об’єкта довжиною менше 1 кілометра в головному поясі астероїдів, розташованому між Марсом і Юпітером. Щоб краще охарактеризувати природу та властивості цього об’єкта, потрібні додаткові спостереження.

Сонячна система кишить астероїдами та невеликими кам’янистими тілами — наразі астрономам відомо про понад 1,1 мільйона цих кам’янистих залишків ранніх днів Сонячної системи. Очікується, що здатність космічного телескопа Джеймса Вебба досліджувати ці об’єкти в інфрачервоному діапазоні хвиль призведе до новаторської нової науки, але команда вчених показала, що Вебб також має непередбачувану здатність випадково виявляти маленькі та раніше невідомі об’єкти.

«Ми абсолютно несподівано виявили невеликий астероїд у загальнодоступних калібрувальних спостереженнях MIRI, — пояснив Томас Мюллер, астроном з Інституту позаземної фізики Макса Планка в Німеччині. – Ці вимірювання є одними з перших вимірювань MIRI, націлених на площину екліптики, і наша робота припускає, що за допомогою цього приладу буде виявлено багато нових об’єктів”.

Спостереження Вебба, які виявили цей маленький астероїд, спочатку не були розроблені для пошуку нових астероїдів. Насправді це були калібрувальні зображення астероїда головного поясу (10920) 1998 BC1, який астрономи виявили в 1998 році, але команда калібрування вважала їх невдалими з технічних причин через яскравість цілі та зміщений телескоп. Незважаючи на це, дані про астероїд 10920 були використані командою для створення та тестування нової методики обмеження орбіти об’єкта та оцінки його розміру. Справедливість методу була продемонстрована для астероїда 10920 за допомогою спостережень MIRI у поєднанні з даними наземних телескопів і місії ESA Gaia.

У ході аналізу даних MIRI команда знайшла меншого і раніше невідомого порушника в тому ж полі зору. Результати команди показують, що об’єкт має розміри 100–200 метрів, займає орбіту з дуже низьким нахилом і знаходився у внутрішньому регіоні головного поясу під час спостережень Вебба.

«Наші результати показують, що навіть «невдалі» спостереження Вебба можуть бути науково корисними, якщо у вас є правильне мислення і трохи удачі, — уточнив Мюллер. – Наша знахідка лежить у головному поясі астероїдів, але неймовірна чутливість Вебба дозволила побачити цей приблизно 100-метровий об’єкт на відстані понад 100 мільйонів кілометрів».

Перспективи досліджень малих астероїдів

Виявлення цього астероїда — який команда підозрює як найменшого з тих, що спостерігав Вебб на сьогоднішній день, і одного з найменших, виявлених у головному поясі — якщо буде підтверджено як відкриття нового астероїда, матиме важливі наслідки для нашого розуміння утворення й еволюції Сонячної системи. Сучасні моделі передбачають появу астероїдів до дуже малих розмірів, але малі астероїди були вивчені менш детально, ніж їхні більші аналоги, через складність спостереження за цими об’єктами. Майбутні спеціалізовані спостереження Вебба дозволять астрономам вивчати астероїди розміром менше 1 кілометра, надаючи необхідні дані для вдосконалення наших моделей формування Сонячної системи.

Більше того, цей результат свідчить про те, що Вебб також випадково зможе зробити свій внесок у виявлення нових астероїдів. Команда підозрює, що навіть короткі спостереження MIRI поблизу площини Сонячної системи завжди включатимуть кілька астероїдів, більшість з яких будуть невідомими об’єктами.

Щоб підтвердити, що виявлений об’єкт є нещодавно відкритим астероїдом, потрібні додаткові дані про положення відносно фонових зірок із подальших досліджень, щоб обмежити орбіту об’єкта.

«Це фантастичний результат, який підкреслює здатність MIRI випадково виявляти астероїд розміру, який раніше неможливо було виявити в головному поясі, — підсумував Брайан Холлер, науковий співробітник Вебба з Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, США. – Ми очікуємо нових астероїдних мешканців на зображеннях!»