У центрі цього зображення домінує мерехтлива група зірок. NGC 2002 – це відкрите зоряне скупчення, яке розташоване на відстані приблизно 160 000 світлових років від Землі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці-супутнику нашого Чумацького Шляху, що містить численні області зореутворення. NGC 2002 має діаметр близько 30 світлових років і є відносно молодим скупченням віком 18 мільйонів років.
Велика та Мала Магелланові Хмари (LMC, SMC) багаті молодими зоряними скупченнями, що робить їх ідеальними лабораторіями для вивчення формування та еволюції зірок. Насправді LMC і SMC є єдиними системами, які містять зоряні скупчення на всіх стадіях еволюції, а також знаходяться досить близько до Землі для повного розпізнавання, що означає, що можна розгледіти та вивчити окремі зірки.
NGC 2002 є більш сферичним, ніж типове розсіяне скупчення, яке є типом зоряного скупчення, яке має низьку щільність зірок і неправильну форму через слабке взаємне гравітаційне тяжіння зірок, що його утворюють. Окремі зірки у розсіяному скупченні, як правило, можна спостерігати, тоді як зірки в кульовому скупченні – іншому основному типі скупчення – часто занадто щільні, щоб їх розрізнити навіть за допомогою потужних телескопів. Дослідники використовували високу роздільну здатність і чутливість телескопа Хаббла для визначення окремих зірок для вивчення NGC 2002.
NGC 2002 містить близько 1100 зірок. Більш масивні зірки в скупченні мають тенденцію занурюватися всередину до центру, тоді як легші зірки віддаляються від центру в міру еволюції скупчення. У центрі скупчення видно п’ять червоних надгігантів, які є фізично масивними, але холоднішими зірками, які сплавляють гелій після вичерпання свого водневого палива.
