НКЕК прогнозує входження України до роумінгового простору ЄС

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку (НКЕК) надала коментарі для HiTech.Expert щодо введення безкоштовного роумінгу для українців.

Коли запрацює безкоштовний роумінг для українців?

Безкоштовний роумінг працює для українців з перших днів повномасштабного вторгнення РФ на території України, що знайшло своє відображення у Спільній заяві українських та європейських операторів, яка спрямована на підтримку українців, які тікаючи від війни вимушено перебувають на території ЄС, щоб вони мали змогу залишатися на зв’язку зі своїми рідними отримаючи доступ до доступних послуг міжнародного роумінгу та міжнародних дзвінків.

Спільна заява, за сприяння НКЕК, ЄК, Європарламенту та BEREC, була підписана українськими та європейськими операторами 8 квітня 2022 року, і працює до сьогодні. До заяви долучилися три українські мобільні оператори: Київстар, ВФ Україна та лайфселл, а також  52 мобільні та 19 фіксованих європейських операторів.

Більшість європейських мобільних операторів пропонують безкоштовні або ж за зниженою ціною міжнародні дзвінки в Україну, а також пропонують безкоштовний роумінг (або RLAH) абонентам, які подорожують Україною.  А українські оператори пропонують своїм абонентам, які вимушено перебувають в ЄС, або ж подорожують до ЄС, безкоштовний роумінг (або RLAH) в 26 країнах ЄС, а також ряді інших країн, таких як Туреччина, Ізраїль, Канада, Молдова та ін.

Єдиною умовою для абонента є сплата тарифу за домашній пакет послуг (абонплата). Безумовно, окремі умови застосування безкоштовного роумінгу у кожного оператора відрізняються, однак, усі оператори пропонують найкращі умови своїм абонентам і піклуються про те, щоб вони залишалися на зв’язку.

Наступний крок – приєднання України до роумінгового простору ЄС та доступ до внутрішнього ринку ЄС.

Чи багато ще залишилося зробити для гармонізації законодавства у сфері зв’язку між Україною та ЄС?

Якщо мова йде загалом про сферу електронних комунікацій, то варто наголосити, що Україна зробила суттєвий крок для гармонізації законодавства з ЄС за останні два роки ухваливши два секторальні закони України «Про електронні комунікації» (набрав чинності 01.01.2022) та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку» (Закон про Регулятор, набрав чинності 13.02.2022).

Останній – був однією з ключових вимог для майбутньої інтеграції в Єдиний цифровий ринок ЄС, адже незалежний телеком регулятор – це ключова вимога і принцип функціонування сектору електронних комунікацій і секторального законодавства ЄС. Наразі гармонізація законодавства у сфері ЕК зводитиметься до практичної реалізації  нових вимог обох галузевих законів, функціонуванню відкритого і конкурентного ринку електронних комунікацій, а також посиленню захисту прав споживачів та наближенню України до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Також НКЕК докладає усіх зусиль, щоб ефективно діяти в умовах воєнного часу та виконувати наші зобов’язання, визначені законодавством, які набувають ще більшого значення в контексті набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС.

Що стосується Закону України «Про електронні комунікації», який базується на Європейському кодексі електронних комунікацій, то це вперше, коли третя країна імплементовує європейське законодавство одночасно з державами-членами.

Варто відзначити, що у щорічному звіті про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (період з 1 грудня 2020 року до початку військової агресії росії проти України 24 лютого 2022 року), Європейський Союз відзначив, що найбільшого прогресу досягнуто, у тому числі, у сфері цифрової трансформації (електронних комунікацій). Зокрема, позитивну оцінку отримано щодо прийнятого Закону про Регуляторний орган, що стало важливим кроком у наближенні законодавства до відповідного у ЄС.

Окрім того, НКЕК набула членства (без права голосу) в Органі європейських регуляторів електронних комунікацій (BEREC) (07.06.2022), і це відбулося ще до отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі (23.06.2022). Це свідчить про високий рівень довіри до НКЕК та визнання проведених реформ.

Як це позначиться на користувачах, як всередині України, так і за її межами? Які вони отримають переваги?

Основна перевага – це отримання безкоштовного роумінгу (RLAH) на постійній основі та на тих самих умовах, що і будь-який європейський абонент, включаючи і питання якості послуг.

Однак, варто також враховувати, що європейське роумінгове регулювання накладає не тільки ряд вимог і зобов’язань на операторів, але й має певні обмеження і для абонентів щодо користування RLAH, наприклад: об’єм послуг (дзвінки, смс, дата), які споживає абонент під час подорожі, не має перевищувати того об’єму, який абонент споживає вдома; можливість скористатися RLAH передбачається саме для подорожуючих (турист, бізнес мета та ін.), натомість, якщо термін перебування абонента в роумінгу поза межами домашньої країни стає тривалим, то абонент буде сплачувати за послуги роумінгу за тарифами, які встановлює оператор.

Чи можна спрогнозувати, як зміниться ринок цих послуг та ціни?

Це, передусім, залежатиме від умов приєднання, часових рамок та етапності. Наразі, усі ці питання обговорюються.

Ми також враховуємо і поточний стан ринку і ті виклики, з якими зіштовхнулась галузь в умовах війни, знищення телекомунікаційної інфраструктури, значні фінансові втрати, які несуть оператори, виїзд значної кількості українців за кордон та ін.

Наразі, українці мають змогу користуватися усіма перевагами від Спільної заяви.